Діордієви Леонід та Ольга

Леонід та Ольга Діордієви проживали в с. Маринівка на Одещині (нині – Миколаївська область). У родині підростало четверо діток.

Після встановлення в регіоні нацистської влади в сусідньому с. Доманівка, окупанти створили гетто, до якого зганяли євреїв із навколишніх населених пунктів. Місцеві селяни часто навідувалися туди. Хтось – міняв їжу на майно євреїв, хтось – безкорисливо підгодовував виснажених мешканців. Під час однієї з «бартерних операцій» Діордієви познайомилися з Лізою Харитон та її донькою Малкою. Жінка розповіла, що вони родом із м. Одеса, чоловіка її вбили ще до відправлення сім’ї за колючий дріт і на них теж чекає розправа. Леонід та Ольга пообіцяли за потреби допомогти, надати прихисток, а поки що стали передавати харчі.

У березні 1944 р. під час відступу німецьких військ євреї, які вижили в гетто, скориставшись хаосом, утікали в найближчі села. Ліза та Малка дісталися до Маринівки й попросили знайому українську родину заховати їх. Саме напередодні в половині будинку Діордієвих заквартирував німецький офіцер. Ризик був величезний. Утім, Леонід пам’ятав свою обіцянку й забрав євреїв до оселі. Лізу ховали за грубою, а Малку – в дитячій кімнаті. Своїм дітям наказали мовчати й у разі необхідності говорити, що то сестра. У таких напружених умовах дві родини провели два тижні.

Після вигнання нацистів із м. Одеса Ліза та Малка повернулися туди.

/

2 листопада 1995 р. Яд Вашем визнав Леоніда й Ольгу Діордієвих Праведниками народів світу.